середа, 1 лютого 2012 р.
Дівчинко дивна, ти витримуєш усе (поезія)
Хтось черкне своєю ніжністю, мов сірником
По старому светрі, що подарувала мама.
Ти все ще молишся Богу перед сном
І засинаєш непристойно рано?
Хтось бачив, як розкладала себе по шухлядах:
Серце, нижче - розум, збоку - совість...
Сусіди зациклились на вечірніх тирадах,
А в тебе зі снів скоро вийде повість...
Мовчки. Боляче ніжність діймає наявністю -
Терпіти заскладно, сховатись не бажаєш...
Ти страждаєш приступами бездоганності,
Щодня себе на фрагменти краєш.
Спиш, накрившись з головою мріями, -
Наче новонароджена дитина. Смієшся.
Борешся у вільний час із страхами-звірами.
Дівчинко дивна, ти витримуєш усе. Не здаєшся.
28.01.2012 р.Б.
(із циклу "Сірники")
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)

Я просто не знаю, як так геніально можна писати!
ВідповістиВидалитиДякую, Іванко, дуже приємно!
Видалити