Я не можу гарантувати тобі, що у твоєму житті все буде добре. Проте обіцяю одне: буде цікаво!

середа, 1 лютого 2012 р.

Про стабільність і зиму


Львівські маршрутки, які галасливо проносяться повз мене, псують непорочність ранку... Порожнеча обступає з усіх сторін...  Лавиною навалюється холодне повітря. 
Шия замотана у шарф. Я мчусь в університет. 
Легені стомлено всмоктують кисень...

Здається, цей ранок схожий на десятки інших ранків зими. О 9 почнеться перша пара. О 14 годині я йтиму додому. Щоранку - кава з молоком і холодна вода у крані. Дзвінок мами. Дзвінок мамі. Відслонити штору, щоб подивитись на те, що твориться за вікном...
Одним словом, стабільність.
А мені необхідна якась мінімальна впевненість у тому, що завтра, серед сотні розбурханостей, непорушними залишаться хоча би кілька речей. Наприклад: та ж кава вранці чи засніжені вулиці.
Хочу знати, що це все мені не примарилось у одному з ірреальних снів...

Холодно! Холодно!
Перехожі кричать про прихід зими, підвищення цін на газ, про політику... Йдуть і розмовляють, закутавшись у свої омани та куртки...
А чи знаєш ти, що зими нема? 
Є лише 90 днів для того, аби витіснити внутрішній холод зовнішнім. 
Це не зима. Швидше - реінкарнація холоду у тепло...
Можливість.
Щодня нам даються ймовірності докорінно змінити своє життя. Але ми їх не помічаємо. Зате помічаємо зиму, але…

…Зими не існує. Її можна лише вигадати, щоб виправдати холод всередині та ззовні.




1 коментар: