"Лише в неідеальному світі можна творити..."
(із книги "Олена і Аспірин" М. і С. Дяченко)
Наприклад, мати пряме, а не кучеряве волосся... Бути середнього, а не низького зросту. Знати десять мов замість двох. Писати без жодної помилки... Одним словом, поняття "ідеальної людини" у кожного своє!
Та, пробуючи заглянути, у саму суть поняття "ідеальність", гублюсь.
Зрештою, що воно таке?
Роблю висновок, що ідеальність, по-перше, короткочасна. Уявімо ситуацію: була створена ідеальна чашка. Усі параметри, кольори, геть усе було неймовірно бездоганним. Але йшов час. Витвором милувались з вітрини одного з найбільших магазинів міста. Та... чашка покрилась пилом, кольори почали тьмяніти через постійний вплив сонячних променів... Де поділась та ідеальність?
По-друге, стомлива. Судіть самі: чи легко завжди бути такою людиною, до якої неможливо причепитись з критикою? Ні!
По-третє, ідеальність робить нас нещасливими...
Коли досягаємо чогось, то неодміно боїмось, що втратимо це, правда? А тепер уявімо, що ми зовсім-зовсім ІДЕАЛЬНІ. Маленький страх перетворюється у величезне страшище, яке нас поглинає... Зникає сон, апетит, посмішка... І, звісно (як же я могла забути?), ми тепер маємо бути бездоганними в усьому і з усіма. Тому ні про ніякі поблажки не йдеться ані перед рідними, ані перед друзями...
Втомливо, правда?
Почуваєшся роботом, якого змушують постійно знаходитись у робочому стані.
Я живу в неідеальному світі. Щодня тут обвалюються будинки... Виходять з берегів річки та моря. Дітей вбивають терористи. Атакують хвороби. Епоха жорстокості.
Я живу в неідеальному світі, тому можу відчувати щастя. Хтозна, а раптом в ідеальному світі існує лише його бліда копія? Та й... яке воно, те ідеальне щастя? Таке ж стомливе, оманливе, крихке???
Щастя сягає мене тут. Попри всі катастрофи, невдачі, природні лиха і надзвичайні ситуаціїї... Воно дарується попри неідеальність, примхливість і страх.
Просто хочу сказати, що ідеальність не гарантує нам нічого: ані хорошого, ані поганого, ані нейтрального... Прагнення бути кращим - ось, що має супроводжувати.
Паранойя та постійне бажання бути бездоганним шкодить, викликаючи тривожність, песимізм та острах... І, врешті, руйнує. Призводить до деструкції.

ідеальність всього в Неідельності.....
ВідповістиВидалити