Людські відносини часто схожі до дротів, що ними обплутані вуличні ліхтарі величезних міст і крихітних, затишних містечок...
Ми наближаємось один до одного, відчуваючи біль. Він виникає через необхідність відчиняти усі двері-вікна своєї душі, бути відвертими... Біль - через необхідність зняти всі механізми захисту із зболеного серця та заново комусь повірити.
Тільки-от, якщо підійти надто близько, то можна померти.
Це як почуття наскрізь: вони огортають тебе м`якенькою павутинкою, дарують тепло та спокій, а потім зморщують легені душі, тому ти не можеш більше дихати.
Любов не виключає свободи.
Лише у ній вона може розвинути себе якнайповніше. З крихітної бруньки перетворитись у квітку, що розпустила свої пелюстки...
Будь-чому потрібна свобода.
Не підходь занадто близько.
Одиниці можуть подарувати тобі почуття насрізь, завдяки яким потім зміг би реінкарнуватись...

Немає коментарів:
Дописати коментар