Я не можу гарантувати тобі, що у твоєму житті все буде добре. Проте обіцяю одне: буде цікаво!

пʼятниця, 9 березня 2012 р.

Цикл віршів "Поки ти спав"



1
Поки ти спав, світлячки посідали на твої плечі,
Осипали світло на родимки, лопатки й волосся.
Отак наступає в атаку пізній вечір,
Чи то, може, як завжди, здалося?

Поки ти спав, я засукала рукави й гнала біль,
Що гадюками заповзав у серце. Шукав жертв.
Здається, він добрався і до наших мрій. Мерщій,
Поки вечір не здався світанку на вірну смерть.

Поки ти спав, увесь світ божеволів сповна,
Знаходив приводи для іпохондрій, фрустрацій,
Всіляких синдромів та фобій, але не для життя!
Світ обігравав сотні декадентських варіацій…

А ти лиш снив, щоб вдихнути черговий день.
Ввімкнути серце, поставити на зарядку віру…
Набрати згадок позаторішніх повні жмені,
І вкотре бути, жити, думати не в міру…

08.03.2012 р.Б.


2
Коли ти спиш, Бог запалює небесні ліхтарі,
Ті, що ми, люди, звикли величати зірками…
Допізна засиджується у своєму кабінеті навесні,
Обираючи між кошмарами та феєричними снами.

Іноді переписує затято чиєсь чергове фіаско,
Готує йод чи зеленку, бинт і дружнє плече…
Насипає у пам`ять сюжети легенд й казки,
Аби ти відчував, що образа не пече…

Коли ти спиш, хтось роздмухує ранок
Із жаринок снів і позіхання буднів…
Старенька бабуся визирає із-за фіранок,
Очікуючи пізній серпневий полудень.

Я щоразу люблю тебе запізно, помічав?
За хвилю до пробудження втікаю з квартири.
Чи зауважив, що коли ти міцно-міцно спав,
Поруч ангел ставив гірчичники на крила?

09.03.2012 р.Б.






Немає коментарів:

Дописати коментар